Купідон в інеті

 Історія Дня святого Валентина (14 лютого) сягає корінням до ранньохристиянських часів, пов'язана з легендами про мучеників на ім'я Валентин, які таємно вінчали закоханих, незважаючи на заборону імператора, а потім залишали послання, підписані «Твій Валентин» перед стратою; пізніше Папа Римський замінив це язичницьке свято (Луперкалії) на церковне, а з часом воно перетворилося на всесвітній день кохання, романтики та подарунків, зокрема листівок-валентинок. 

Походження та легенди

Святий Валентин (III ст.): За найпопулярнішою версією, у Римській імперії жив священник Валентин, який таємно вінчав молоді пари, бо імператор Клавдій II вважав, що сім'я робить солдатів слабкими. За це його стратили.

Останні листи: Перед смертю (близько 269 р.) Валентин написав листа дочці тюремника, яку, за одними легендами, зцілив від сліпоти, а за іншими — просто кохав. Він підписав його «Твій Валентин», звідки пішла традиція валентинок.

Інші Валентини: Існують згадки про щонайменше двох мучеників з цим ім'ям, що загинули в той самий день, але в різні роки.

Язичницькі корені: Папа Геласіус I у 496 році встановив 14 лютого Днем святого Валентина, щоб замінити язичницьке свято «Луперкалії» (свято родючості, що відзначалося 15 лютого). 

Розвиток свята

Середньовіччя: Свято набуло популярності в Європі, особливо у Франції та Англії, де виникли поетичні традиції та повір'я про судженого.

Комерціалізація: У США масове виробництво валентинок розпочалося в 19 столітті, що поклало початок комерційній стороні свята, яка сьогодні включає листівки, квіти (особливо троянди) та інші подарунки. Історія Дня святого Валентина (14 лютого) сягає корінням до ранньохристиянських часів, пов'язана з легендами про мучеників на ім'я Валентин, які таємно вінчали закоханих, незважаючи на заборону імператора, а потім залишали послання, підписані «Твій Валентин» перед стратою; пізніше Папа Римський замінив це язичницьке свято (Луперкалії) на церковне, а з часом воно перетворилося на всесвітній день кохання, романтики та подарунків, зокрема листівок-валентинок. 

Походження та легенди

• Святий Валентин (III ст.): За найпопулярнішою версією, у Римській імперії жив священник Валентин, який таємно вінчав молоді пари, бо імператор Клавдій II вважав, що сім'я робить солдатів слабкими. За це його стратили.
• Останні листи: Перед смертю (близько 269 р.) Валентин написав листа дочці тюремника, яку, за одними легендами, зцілив від сліпоти, а за іншими — просто кохав. Він підписав його «Твій Валентин», звідки пішла традиція валентинок.
• Інші Валентини: Існують згадки про щонайменше двох мучеників з цим ім'ям, що загинули в той самий день, але в різні роки.
• Язичницькі корені: Папа Геласіус I у 496 році встановив 14 лютого Днем святого Валентина, щоб замінити язичницьке свято «Луперкалії» (свято родючості, що відзначалося 15 лютого). 

Розвиток свята

• Середньовіччя: Свято набуло популярності в Європі, особливо у Франції та Англії, де виникли поетичні традиції та повір'я про судженого.
• Комерціалізація: У США масове виробництво валентинок розпочалося в 19 столітті, що поклало початок комерційній стороні свята, яка сьогодні включає листівки, квіти (особливо троянди) та інші подарунки.